Новаційні аспекти творчої діяльності концертмейстера в параметрах сучасної художньої практики
Сучасні творчі та освітні стратегії
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-79.11Ключові слова:
концертмейстер, концертмейстерська діяльність, творча особистість, виконавське мистецтво, творча самореалізація, компетентністьАнотація
У сучасному процесі культуротворення актуалізується питання щодо специфіки постаті концертмейстера. Метою статті є окреслення провідних новаційних спрямувань його творчої самореалізації. Одна з найбільш дискусійних царин останньої формується через впровадження у виконавську та освітню практику новаційних алгоритмів комунікації в умовах сучасної діджиталізації, що суттєво змінює усталені механізми творчого спілкування. З позицій комплексного системного підходу у розвідці вперше науково обґрунтовано явище нового мультифункціоналізму сучасного концертмейстера: його багатогранну діяльність вирізняє спрямованість на ствердження та виконання власної місії в плюралістичній панорамі інтерпретацій класичної спадщини; стильова гнучкість та інтелектуальна мобільність; відповідальність щодо репрезентації новітніх сучасних творів й осягнення значущості ролі співавтора – інтерпретатора сенсів і відносно фіксованої системи графем композиторського тексту. Сучасні модуси діяльності концертмейстера пов’язані й з пошуками шляхів самореалізації в умовах театралізації, діджиталізації та віртуалізації художнього простору, що передбачає інтенсифікацію емоційно-почуттєвих інтенцій, інтуїції, антиципації та емпатії.Посилання
Adamian, A. & Zub, Н. (2024). Technical specifics of remote work of an accompanist in the conditions of digital transformation. Current issues of the humanities, 80(1), 29–33. https://doi.org/10.24919/2308-4863/80-1-4 [in Ukrainian].
Antoniuk, O. V. (2020). Modern socio-cultural situation: trends, contradictions, search for solutions. In M. O. Tymoshenko (ed.), Philosophy of culture: basic concepts, directions, personalities (pp. 152–164). Bukrek. https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/filosofiya-kulturi-.pdf [in Ukrainian].
Berehova, O. M. (2018). Instrumental theater in the modern Ukrainian composer’s creativity. The culturology ideas, 14, 102–108. https://doi.org/10.37627/2311-9489-14-2018-2.102-108 [in Ukrainian].
Chernoivanenko, A. (2021). Academic musical and instrumental art as a subject of musicological systemology. Helvetyka. https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/chernoivanenko-a.d.-monografyya-1.pdf [in Ukrainian].
Chernyavska, M. & Tymofeieva, K. (2022). Vectors for updating the piano repertoire of a modern performer. Aspects of historical musicology, XXIX, 43–67. https://doi.org/10.34064/khnum2-29.03 [in Ukrainian].
Fedchun, T. & Fortuchenko, N. (2024). Aesthetic foundations of collaborative piano art in the European music-historical context. Music art and culture, 42, 21–35. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-42-2 [in Ukrainian].
Frait, O. V. (2021). Music-verbal eminence in the interpretative discourse of art studies (Publication No. 0521U101585) [Extended abstract of Dr. Habil. diss., National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts, Kyiv]. Academic Texts of Ukraine. https://uacademic.info/ua/document/0521U101585 [in Ukrainian].
Harkusha, M. (2024). Concertmaster dimension of the modern Ukrainian vocal cycle: regularities of translation hermeneutics. Current issues of the humanities, 77(1), 109–115. https://doi.org/10.24919/2308-4863/77-1-14 [in Ukrainian].
Malyi, D. (2022). The “open” notation as a tool for creation a composer’s text (self-commentary). Problems of interaction of art, pedagogy, & theory and practice of education, 63, 26–51. https://doi.org/10.34064/khnum1-63.02 [in Ukrainian].
Obolenska, M. (2025). Strategies for developing interactive ensemble collaboration for the effective work of a pianist-accompanist. Ukrainian music, 1(52), 83–94. https://doi.org/10.32782/2224-0926-2025-1-52-8 [in Ukrainian].
Pavliuk N. M., Shakhrai, O. M., & Bohdan, Z. P. (2023). Ethics of accompanist mastery as an implementation of creative, performance, and pedagogical professionalism. Innovative pedagogy, 58(2), 102–105. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/58.2.21 [in Ukrainian].
Pidporinova, K. V. (2023). Digital technologies in training the accompanist: practical dimension. Problems of interaction of art, pedagogy, & theory and practice of education, 67, 126–147. https://doi.org/10.34064/khnum1-67.08 [in Ukrainian].
Shyp, S. (2024). The historically informed musical work interpretation (HIP) in a semiotic aspect. South Ukrainian art studios, 2(5), 157–167. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.27 [in Ukrainian].
Tsiuriak, I. (2025). Piano performance in the 21st century. Current issues of the humanities, 85(3), 130–134. https://doi.org/10.24919/2308-4863/85-3-18 [in Ukrainian].
Umanets, O. (2020). Glocalization. In M. P. Trebin (ed.), Sociology of law: encyclopedic dictionary (pp. 186–188). Pravo. https://www.researchgate.net/profile/Mikhail-Trebin/publication/373632655_Slovnik_Sociologia_prava_Trebin_2020_final/links/64f4444b827074313ff592d8/Slovnik-Sociologia-prava-Trebin-2020-final.pdf [in Ukrainian].
Zavialova, O., Kalashnyk, M., Savchenko, H., Stakhevych, H., & Smirnova, I. (2020). From a work to an “open” work: Research experience. International journal of criminology and sociology, 9, 2938–2943. https://doi.org/10.6000/1929-4409.2020.09.358 [in English].
Zhuravliova, N., & Kalenyk, I. (2021). Psychological aspects of the concertmaster activity in the sphere of musical art. Current issues of the humanities, 36(1), 74–78. https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-1-10 [in Ukrainian].
