Виміри диригентської інтерпретації в концерті-перформансі «Симфонія Наполеон»
Аспекти музичного виконавства та інтерпретації
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-79.06Ключові слова:
диригентська інтерпретація, концепція, диригент, оркестр, концерт-перформансАнотація
У статті досліджено явище диригентської інтерпретації в контексті сучасного сценічного формату – концерту-перформансу, який сполучає музику, хореографію, театралізацію та поетичне слово в єдиному художньому просторі й ґрунтується на історичному сюжеті. На прикладі концерту-перформансу «Симфонія Наполеон» (2024, диригент В. Саверський) розкрито багатовекторність діяльності диригента, що виходить за межі традиційної інтерпретації. Обґрунтовано, що диригент у цьому випадку є не лише виконавцем-інтерпретатором музичного задуму, а й постає як автор концепції, оркеструвальник, продюсер, менеджер і організатор творчого процесу, у якому актуалізується аналітичне, виконавське та комунікативне мислення. Показано взаємозв’язок концепції (як задуму) та інтерпретації (як процесу втілення) у створенні цілісного художнього образу. Розкрито процес створення партитури перформансу, оркестрування та режисури сценічного дійства. Описано співпрацю диригента з хормейстером (К. Підопригора) та хореографом (О. Шарікова), завдяки яким досягнуто цілісність поєднання музичного, хорового й пластичного компонентів. Здійснено аналіз жанрово-стильових особливостей музичного матеріалу вистави – від маршів і вальсів до реквієму – й зазначено, що такий добір вимагає від диригента різностильового підходу до інтерпретації. Інноваційність дослідження полягає у визначенні концерту-перформансу як синтетичного художнього дійства, у якому диригентська діяльність набуває концептуально-авторського виміру.Посилання
Bielik-Zolotariova, N. (2022). Two choirs on the verses of Hryhorii Skovoroda by Vitalii Kyreiko: a conducting concept. Culture of Ukraine, 78, 79–86. https://doi.org/10.31516/2410-5325.078.10 [in Ukrainian].
Capella Pergolesi. (2025). Creative project: Vladislav Saversky, Kharkiv National University of Arts. YouTube. https://youtu.be/7lOTZF-jeb8?feature=shared [in Ukrainian].
Hnatyshyn, O. Ye. (2010). On the question of the scientific and theoretical foundations of the latest concepts of performance interpretology in context of development of the national music study. Ukrainian culture: past, present, ways of development: Scientific notes of the Rivne State University of the Humanities, 16(1), 139–145 [in Ukrainian].
Kachurynets, L. (2024). Development of conducting project activity at the beginning of the 21st century: new factors of influence. Current issues of the humanities, 76(2), 22–28. https://doi.org/10.24919/2308-4863/76-2-4 [in Ukrainian].
Kotliarevska, O. (1996). The variable potential of a musical work: a culturological aspect of interpretation [Extended abstract of PhD, Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, Kyiv] [in Ukrainian].
Loshkov, Yu. (2012). German romantic conducting school (second half of the 20th century). Culture of Ukraine, 36, 267–276 [in Ukrainian].
Maslova-Lysychkіna, I. (2022). Performance in the cultural and artistic space of Ukraine in the 20th–21st centuries. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Stage Art, 5(2), 137–149. https://doi.org/10.31866/2616-759X.5.2.2022.266529 [in Ukrainian].
Moskalenko, V. (2013). Lectures on musical interpretation: a textbook. UNTAM. https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/V.-Moskalenko-Lektsiyi-z-muzichnoyi-interpretatsiyi-Navchalnij-posibnik.pdf [in Ukrainian].
Nikitska, Ye. S. & Savchenko, H. S. (2022). Art project of the Department of Piano Accompaniment of Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts: experience of performer’s and composer’s comprehension. Problems of interaction of art, pedagogy, & theory and practice of education, 64, 57–74. https://doi.org/10.34064/khnum1-64.04 [in Ukrainian].
Nikolaievska, Yu. (2020). Homo Interpretatus in the musical art of the 20th and early 21st centuries. Fact [in Ukrainian].
Savchenko, H. S. (2018). Features of D. L. Klebanov’s orchestral style. Aspects of historical musicology, 12, 90–100 [in Ukrainian].
Savchenko, H. S. (2019). Orchestral composition multifigure as a principle of time and space organization of Ihor F. Stravinsky’s orchestral works (from early ballets to Symphony in C and Symphony in Three Movements). Aspects of historical musicology, 16, 242–258. https://doi.org/10.34064/khnum2-16.14 [in Ukrainian].
Strilets, A. (2021). Theoretical principles of training a conductor of an orchestra of folk instruments: article. Problems of interaction of art, pedagogy, & theory and practice of education, 61, 26–49. https://doi.org/10.34064/khnum1-61.02 [in Ukrainian].
Tkach, Yu. (2012). Specifics of conductor interpretation in choral performance. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 2, 119–124 [in Ukrainian].
