Інтерпретація образу Азучени крізь призму реалій війни
Аспекти музичного виконавства та інтерпретації
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-79.05Ключові слова:
опера, «Трубадур» Дж. Верді, образ Азучени, образ-символ, інтерпретація, архетипАнотація
Серед численного оперного доробку Дж. Верді опера «Трубадур», завдяки динамічному лібрето, яскравому музичному матеріалу та переконливому втіленню художньої ідеї, посідає одне з чільних місць. Оскільки творчість композитора побутує на українській сцені вже майже два століття, «Трубадур», подібно до інших опер, має значну кількість різноманітних інтерпретацій. Однак події, пов’язані з російським вторгненням, дають змогу й навіть спонукають змінити кут погляду на трактування вистави та характерів окремих її персонажів. Тому мета цієї розвідки – виявити можливі особливості інтерпретування образу Азучени на сучасному етапі розвитку оперного мистецтва в Україні, розкрити ймовірні зв’язки такого трактування з історичними реаліями. Для досягнення мети було обрано історико-культурологічний та образно-семантичний методи дослідження. У висновках йдеться про можливість набуття образом Азучени-матері деяких архетипічних рис, що особливо актуалізуються у зв’язку з подіями повномасштабного вторгнення. Перегляд змісту, сюжетної лінії опери, поведінки й мотивації персонажа дає можливість переосмислити образ Азучени, надати йому рис образу-символу, який переростає межі однієї людської особистості, перетворюючись на носія ідей пожертви, прощення, боротьби, помсти.Посилання
Baumeister, A. (2013). Ontology and the Principle of Subjectivity: An Attempt at a Counter-Interpretation of Heidegger’s Philosophy. Philosophical Thought, (4), 97–113. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Philos_2013_4_13 [in Ukrainian].
Bielienka, H. V. (2015). The image of the mother in Ukrainian culture and its influence on the formation of personality. Bulletin of Pedagogy and Psychology, (18): Collected materials of International Scientific and Practical Conference “Personality development in modern society: national and ethnocultural discources” [Electronic source]. http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_18 [in Ukrainian].
Drabkin, W. (1982). Characters, Key Relations and Tonal Structure in «Il Trovatore». Music Analysis, 1(2), 143–153. https://doi.org/10.2307/854125 [in English].
Friedheim, P. (1973). Formal Patterns in Verdi’s «Il Trovatore». Studies in Romanticism, 12(1), 406–425. https://doi.org/10.2307/25599872 [in English].
Giuseppe Verdi’s opera “Il Trovatore” will debut on the stage of the National Opera of Ukraine with the participation of conductor Torboli and tenor Congju. (2024, December 2). Italian Government. Ambasciata d’Italia Kiev. News. https://ambkiev.esteri.it/uk/news/dall_ambasciata/2024/12/опера-трубадур-джузеппе-верді-дебю/ [in Ukrainian].
Kochetkov, V. (2021). Director’s interpretation in the modern space. Musicological thought of Dnipropetrovsk region, (21), 324–332. https://doi.org/10.33287/222148 [in Ukrainian].
Lemekh, L. A. (2013). The concept of archetype in cultural discourse. Scientific notes of the Volodymyr Hnatiuk Ternopil Pedagogical University. Series: Art Studies, (2), 15–19 [in Ukrainian].
Meleshko, S. & Tsebriy, I. (2016). The Philosophy of Rissorgimento in Giuseppe Verdi’s creativity. Philosophical Horizons, 36, 153–160. http://nbuv.gov.ua/UJRN/FiloFilo_2016_36_17 [in Ukrainian].
Nikolaievska, Yu. V. (2017). Communicative strategy as a problem of interpretology. Problems of interaction of art, pedagogy, & theory and practice of education, 46, 94–110. https://intermusic.kh.ua/vypusk46/vip.46_94-110.pdf [in Ukrainian].
Osborne, Ch. (2007). The Opera Lover’s Companion. New Haven: Yale University Press [in English].
Samoilenko, O. (2002). Musicology and methodology of humanitarian knowledge. The problem of dialogue. Odesa: Astroprint [in Russian].
Sherstiuk, N. (2018). Chronotope as a literary studies category: genesis, evolution, discourse. Philological Sciences, 28, 56–61. https://doi.org/10.33989/2524-2490.2018.28.191659 [in Ukrainian].
Stakhevich, O. H. (2017). Vocal art of Western Europe: creativity, performance, pedagogy. Kyiv: National Music Academy of Ukraine [in Ukrainian].
Varvartsev, M. (2015). Between Music and Politics: Verdi’s Operas in Ukraine (19th Century). International Relations of Ukraine: Scientific Research and Discoveries, (24), 109–125. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mzu_2015_24_9 [in Ukrainian].
Vasylieva, V. B. (2021). Dualism in the musical and artistic embodiment of the image of Azuchena in the opera “Il Trovatore” by G. Verdi: technical recommendations. Musical Art and Culture, 32(1), 340–348. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-1-25 [in Ukrainian].
