Інтерпретація як творчий процес: естетичне бачення диригента у прочитанні партитури
Аналіз – методологія – інтерпретація
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-78.03Ключові слова:
естетичне бачення, музична комунікація, жест, партитура, художнє трактування, виконавська стратегіяАнотація
Специфіка естетичного бачення диригента як ключового чинника інтерпретації музичного твору, попри наявність певного корпусу праць із диригентського мистецтва, залишається недостатньо дослідженою цариною. Традиційне трактування постаті диригента як координатора музичного виконання не відображає повною мірою його впливу на формування художнього образу твору. У статті розглянуто диригентську інтерпретацію як творчий процес, з акцентом на ролі естетичного бачення диригента у формуванні унікального прочитання партитури. Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу до осмислення інтерпретаційної діяльності не як наперед визначеного механізму втілення композиторського задуму, а як повноцінного художнього акту, що реалізується через призму особистісних естетичних орієнтирів митця. Метою статті є виявлення структурних і смислових характеристик інтерпретації в диригентській практиці та з’ясування, яким чином естетичне бачення диригента впливає на інтерпретаційні рішення у процесі роботи з партитурою. Вирішується низка завдань: проаналізувати теоретичні підходи до поняття інтерпретації у виконавському мистецтві; визначити особливості творчої діяльності диригента як інтерпретатора; охарактеризувати ключові складові його естетичного бачення; здійснити компаративний аналіз прочитань «Реквієму» В. А. Моцарта Г. фон Караяном, Д. Е. Гардинером та Т. Курентзісом для виявлення впливу суб’єктивного чинника. Новизну дослідження зумовлює системний підхід до осмислення естетичного бачення як інтегральної складової диригентської інтерпретації, що містить інтуїцію, стилістичну чутливість, когнітивну здатність, ціннісні орієнтири й емоційну комунікативність. Уперше шляхом порівняльного аналізу інтерпретацій «Реквієму» В. А. Моцарта здійснено спробу окреслити межі суб’єктивної варіативності у диригентському трактуванні, що дозволяє простежити взаємозв’язок між особистісним художнім стилем диригента та інтерпретаційною багатозначністю музичного тексту. Як висновок, підкреслено, що інтерпретація в диригентському мистецтві є багатовимірним процесом, в основі якого – не лише обʼєктивний аналіз партитури, а й особистісне естетичне бачення як рушійна сила художнього переосмислення музичного тексту.Посилання
Adorno, T. (2002). Theory of aesthetics (P. Taraschuk, Trans. from German). Solomiia Pavlychko Publishing House “Osnovy” [in Ukrainian].
Belik-Zolotariova, N. A. (2022). “Two choirs on the verses of Hryhorii Skovoroda” by Vitalii Kyreiko: Conducting concept. Culture of Ukraine, 78, 79–86. https://doi.org/10.31516/2410-5325.078.10 [in Ukrainian].
Byelik-Zolotarova, N., Zolotaryova, N., Boiko, V., Sukhomlinova, T., & Zaverukha, O. (2023). A performance interpretation of the Viennese classics by the example of Fantasia for Piano, Chorus and Orchestra in C minor, op. 80 by Ludwig van Beethoven. Studia Universitatis Babes-Bolyai Musica, 68(Special Issue 2), 121‑150. https://doi.org/10.24193/subbmusica.2023.spiss2.08 [in English].
Cumberledge, J. P., Silvey, B. A., Scherer, A. D., & Boyer, J. R. (2021). Effects of preconducting and conducting behaviors on collegiate musicians’ evaluations of conductor competence. Bulletin of the council for research in music education, 228, 25–39. https://doi.org/10.5406/bulcouresmusedu.228.0025 [in English].
Gadamer, H.-G. (2000). Truth and Method. Fundamentals of Philosophical Hermeneutics (O. Mokrovolsky, Trans.). Yunivers [in Ukrainian].
Gorbal, Ya. M. (2019). Communicative aspects of the conductor’s activity. Musical art and culture, 2(28), 106–117. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2019-28-2.9 [in Ukrainian].
Gun, Veydi (2020). Psychophysiological peculiarities of the personality of the conductor of the choral collective. Current issues of the humanities, 30(1), 100–103. https://doi.org/10.24193/subbmusica.2023.spiss2.08 [in Ukrainian].
Ilmonen, T., & Takala, T. (2006). Detecting emotional content from the motion of an orchestra conductor. In Gibet, S., Courty, N., Kamp, J. F. (Eds.), Gesture in Human-Computer Interaction and Simulation. GW 2005. Lecture Notes in Computer Science (Vol. 3881, pp. 292–295). Springer. https://doi.org/10.1007/11678816_32 [in English].
Jansson, D., Haugland Balsnes, A., & Durrant, C. (2022). The gesture enigma: Reconciling the prominence and insignificance of choral conductor gestures. Research Studies in Music Education, 44(3), 509–526. https://doi.org/10.1177/1321103X211031778 [in English].
Kotliarevska, O. I. (1996). The variable potential of a musical work: the culturological aspect of interpretation [PhD diss. abstract, Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, Kyiv] [in Ukrainian].
Lorenzo de Reizábal, M. (2019). Analysis for conductors. From score to gestures. ArtsEduca, 24, 5–14. https://doi.org/10.6035/Artseduca.2019.24.1 [in English].
Morrison, S. J., Price, H. E., Geiger, C. G., Cornacchio, R. A. (2014). Conductor gestures influence evaluations of ensemble performance. Psychology of Music, 5, 683–701. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.00806 [in English].
Moskalenko, V. H. (1999). On the specifics of musical interpretation. Kyiv Musicology, 2, 4–15 [in Ukrainian].
Moskalenko, V. H. (2013). Lectures on musical interpretation. Kyiv: NMAU. https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/V.-Moskalenko-Lektsiyi-z-muzichnoyi-interpretatsiyi-Navchalnij-posibnik.pdf [in Ukrainian].
Nikolaievska, Yu. V. (2020). Homo Interpretatus in the musical art of the 20th – early 21st centuries. Fact [in Ukrainian].
Pater, A. R. (2020). The standard of choral sound in the performance interpretation of Ukrainian sacred music. International journal of innovative technologies in social sciences, 5(26). https://doi.org/10.1177/1321103X211031778 [in Ukrainian].
Phillips, B. (2018, November 1). What makes superstar conductor Gustavo Dudamel so good? New York Times. https://www.nytimes.com/2018/11/01/magazine/gustavo-dudamel-los-angeles-philharmonic.html [in English].
Tkach, Yu. S. (2018). The individual performance style of a conductor-choremaster as a subject of theoretical research. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts herald, 3, 359–366. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.327993 [in Ukrainian].
Tkach, Yu. S. (2025). Individual performance style of a conductor-choirmaster: criteria and methods of analysis. Academy of Managerial Staff of Culture and Arts herald, 1, 344–350. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.327993 [in Ukrainian].
Tkach, Yu. S. (2012). Individual performance style of a conductor-choirmaster: theoretical and practical aspects (on the example of the national honored academic chapel of Ukraine “Dumka” (Publication No. 0412U002711) [PhD diss., Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, Kyiv]. Academic texts of Ukraine. https://uacademic.info/ua/document/0412U002711 [in Ukrainian].
