Виконавське відображення символіки музично-поетичного тексту «Quatre mélodies» ор. 13 Е. Шоссона
Диригент-хормейстер, вокаліст: інтерпретаційний та педагогічний аспекти діяльності
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-76.13Ключові слова:
жанр mélodie, Е. Шоссон, композитор, поезія, камерно-вокальна творчість, символізмАнотація
Метою дослідження є обґрунтування виконавського бачення символіки музично-поетичного тексту «Quatre mélodies» («Чотири мелодії») ор. 13 (1885–1887) французького композитора Ернеста Шоссона. Актуальність обраної теми зумовлена недостатнім висвітленням вокальної спадщини Е. Шоссона, зокрема ор. 13, що насичений музично-поетичною символікою. Отже, новизна дослідження полягає у вивченні символіки «Чотирьох мелодій» Е. Шоссона як синтезу слова, музики та виконавської інтерпретації, що потребувало застосування історико-контекстуального, біографічного, структурно-функціонального методів дослідження та виконавського аналізу інтерпретації творів. Установлено, що «Quatre mélodies» Е. Шоссона – «Apaisement» («Умиротворення» на вірш П. Верлена), «Sérénade» («Серенада» на слова Ж. Лагора), «L’Aveu» («Сповідь» на вірш О. де Вілье де Ліль Адана) та «La Cigale» («Цикада» на поезію з «Анакреонтичних од» Л. де Ліля) – є взірцем органічної взаємодії музичного та поетичного текстів, у яких віддзеркалились естетичні пошуки доби французького символізму. Твір викликає інтерес як з історико-музикознавчого, так і з виконавського погляду. Головне завдання співацької інтерпретації «Quatre mélodies» – знайти відповідну палітру темброво-виразних можливостей голосу, що допомагає розкрити багату символіку глибинних музично-поетичних сенсів твору. Як приклад, проаналізовано співацьке тлумачення ор. 13 німкенею К. Шефер (сопрано). Підсумовано, що вокалістка має прекрасну технічну базу, її природні голосові дані відповідають первинному задуму композитора, проте суто німецька ментальність, на відміну від французької, та недостатня обізнаність у мовній специфіці не дозволяють вважати виконання нею «Quatre mélodies» перфектним, оскільки воно не розкриває повною мірою символічний зміст твору.Посилання
Albera, Ph. (2003). L’opéra [Opera]. In Musiques: Une Encyclopédie pour le XXIe siècle. Vol. 1. Musiques du XXe siècle [Music: An Encyclopedia for the 21st Century. Vol. 1. 20th Century Music], рр. 377–440. Paris: Actes Sud, Cité de la Musique [in French].
Authelain, G. (1987). La Chanson dans tous ses états [Song in all its forms]. Paris: Van de Velde [in French].
Cooper, M. (1951). French musiс: From the death of Berlioz to the death of Fauré. London; New York: Oxford University Press [in English].
Faucher, A.-M. (2010). La mélodie française contemporaine: transmission ou transgression [Contemporary French song: transmission or transgression]. Paris: L’Harmattan [in French].
Gallois, J., & Bretaudeau, I. (1999).Ernest Chausson: Écrits Inédits: Journaux intimes, Roman de jeunesse, Correspondance [Unpublished Writings: Diaries, Early Novel, Correspondence]. Monaco: Éditions du Rocher [in French].
Griffiths, Р. (2007). Ernest Chausson, Poeme de l’amour et de la mer [Poem of love and the sea], Op. 19. https://americansymphony.org/concert-notes/poeme-de-lamour-et-de-la-mer-op19/ [in French].
Kimball, С. (2006). Song: A Guide to Art Song Style and Literature. Milwaukee: Hal Leonard Corporation. https://archive.org/details/songguidetoartso0000kimb/page/n3/mode/2up [in English].
Kudriavtsev, V. (2021). Chamber and vocal work of J. Massenet: genre and style dominants. (PhD diss.). Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
Milanina, A. O. (2022). Ernest Chausson: periodization of creativity in the context of the formation of style. Aspects of Historical Musicology, (27), 112–128 DOI: https://doi.org/10.34064/khnum2-27.07 [in Ukrainian].
Milanina, A. O. (2024). Symbolism of Ernest Chausson’s vocal cycles. (PhD diss.). Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
Robine, M. (2004). Il était une fois la chanson française [Once upon a time, there was French song]. Paris: Fayard [in French].
Seelig, V. G. (1969). The songs for voice and piano by Ernest Chausson. (Master’s thesis). North Texas State University. Denton, Texas. https://digital.library.unt.edu/ark:/67531/metadc663068/m2/1/high_res_d/1002774093-Seelig.pdf [in English].
Tosi, F. P. (1874). L’art du chant: opinions sur les chanteurs anciens et modernes, ou Observations sur le chant figuré [The Art of Singing: Opinions on Ancient and Modern Singers, or Observations on Figurative Singing]. Paris: J. Rothschild [in French].
Zharkih, T. V. (2022). Henri Duparc in the history of the mélodie genre. Aspects of Historical Musicology, XXVII(27), 97–111 DOI: https://doi.org/10.34064/khnum2-27.06 [in Ukrainian].
Zharkova, V. B. (2009). A walk in the musical world of Maurice Ravel (in search of the meaning of the Author’s message). Kyiv: Autograph [in Russian].
