Мислення диригента-хормейстера як концепт сучасної музичної науки
Диригент-хормейстер, вокаліст: інтерпретаційний та педагогічний аспекти діяльності
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-76.09Ключові слова:
мислення диригента хору, діяльність, рефлексивна свідомість, диригентська інтерпретація, «Я»-концепція, мета-модернАнотація
Пропонується досвід обґрунтування дефініції «мислення диригента хору», яке є актуальним через полістилістичну репертуарну політику сучасних хорових колективів і брак праць на цю тему. Методологія дослідження спирається на інтерпретологію як складову антропологічного повороту в гуманітаристиці кінця ХХ століття. Окреслено взаємодію чуттєвих і розумових засад диригентської діяльності, залучені концепти з теорій дивергентного (Дж Гілфорд / J. Guilford) та латерального (Е. ДеБоно / Е. De Bono) мислення, рефлексійної свідомості (Л. Шаповалова). Надано визначення поняття «мислення диригента хору» як процесу інтонаційно-вербального продукування музичного твору через механізми симультанного випереджаючого моделювання континуума «живого» хорового звучання, який завершується диригентською «Я»-концепцією, актуальною в нових соціокомунікативних умовах. У висновках зазначається, що диригент хору є співтворцем твору: на правах інтерпретатора він випрацьовує свою систему художніх і технічних завдань. Поліморфний спосіб мислення дозволяє диригентові у момент організації звучного континуума твору актуалізувати буття музики; сприймання звуків перетворюється на осягнення людського духу в диригентській інтерпретації «тут і зараз». Ідеться про месіанство професії, яка в добу метамодерну досягає кульмінаційної «точки кипіння».Посилання
Beliaieva, L. (2011). The musical dimension of human existence and social reality. (Extended abstract of PhD diss.). National Pedagogical Dragomanov University. Kyiv [in Ukrainian].
Bielik-Zolotarova, N. A. (2022). V. Kyreiko’s «Two Choirs on Poems by H. Skovoroda»: conductor’s concept. Culture of Ukraine, 78, 79–86. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ku_2022_78_12 [in Ukrainian].
Bondar, Ye. (2019). Artistic and stylistic synthesis as a phenomenon of modern choral creativity. Odesa: Astroprynt [in Ukrainian].
Moskalenko, V. (2013). Lectures on Musical Interpretation. Kyiv: Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music [in Ukrainian].
Murza, S. A. (2021). Conductor’s gesture as an instrumental-performance phenomenon: a comparative and technological approach. (PhD diss.). A. V. Nezhdanova Odesa National Music Academy. Odesa [in Ukrainian].
Nikolaievska, Yu. (2020). Homo Interpretatus in the musical art of the 20th and early 21st centuries. Kharkiv National Kotlyarevsky University of Arts. Kharkiv: Fact [in Ukrainian].
Sverliuk, Ya., Sverliuk, L., & Hrubi, T. (2022). The phenomenon of the professional “I” concept of a future conductor of an orchestra. Collection of scientific papers of Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Series: Pedagogical sciences, 30(3), 474–485. DOI: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v30i3.1237 [in Ukrainian].
Shapovalova, L. V. (2007). Performance reflection as an object of interpretology. Problems of Interaction of Art, Pedagogy, & Theory and Practice of Education, 20, 218–229 [in Ukrainian].
Shapovalova, L. (2014). The sacred reality of a musical work and methods of its cognition. Problems of Interaction of Art, Pedagogy, & Theory and Practice of Education, 40, 11–32 [in Russian].
DeBono, E. (1985). Six Thinking Hats: An Essential Approach to Business Management. Вoston, MA; New York: Little, Brown, & Company [in English].
Guilford, J. P. (1950). Creativity. American Psychologist, 5(9), 444–454. DOI: https://doi.org/10.1037/h0063487
Kysliak B., Shapovalova, L., Vavryk, R., Hub’yak, D., & Davydov, S. (2024) Performance poetics as an imalogical vision of a contemporary musical work. Ad alta: Journal of interdisciplinary research, 14(1), 60–64. https://www.magnanimitas.cz/ADALTA/140140/papers/A_09.pdf [in English].
Maconie, R. (2022). Understanding Stockhausen (Elements in Music since 1945). Cambridge, UK: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009294263 [in English].
Maslow, A. H. (1959). Cognition of Being in the Peak Experiences. The Journal of Genetic Psychology, 94(1), 43–66. DOI: https://doi.org/10.1080/00221325.1959.10532434 [in English].
Parsons, W. (1999). The Enigma of the Oceanic Feeling: Revisioning the Psycho-analytic Theory of Mysticism. New York, Oxford: Oxford University Press. [in English].
Punkanen, M. (2006). On a Journey to Somatic Memory: Theoretical and Clinical Approaches for the Treatment of Traumatic Memories in Music Therapy-Based Drug Rehabilitation. In D. Aldridge & J. Fachner (eds.), Music and Altered States: Consciousness, Transcendence, Therapy and Addiction, (pp. 140–154). London: Jessica Kingsley Publishers [in English].
Sternberg, R. J. (ed.). (1988). The Nature of Creativity: Contemporary Psychological Perspectives. Cambridge; New York: Cambridge University Press [in English].
Sternberg, R. J., & Lubart, T. I. (1999). The concept of creativity: Prospects and paradigms. In R. J. Sternberg (Ed.), Handbook of creativity, (pp. 3–15). Cambridge: Cambridge University Press [in English].
