Особливості національної поетики саксофонного виконавства в сучасному Китаї
Інструментальна творчість: постаті, репертуар, інтерпретація
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-76.08Ключові слова:
саксофон, виконавська поетика, національна поетика, саксофонне виконавство, європейська традиція, техніка звукоутворенняАнотація
Розглянуто національну специфіку саксофонного виконавського мистецтва в китайській музиці ХХІ століття. Надано історіографію та жанрово-стилістичний аналіз Концерту для альт-саксофона Чу Ванхуа і саксофонної транскрипції К. Вільта «Фантазія “Шовковий шлях”» однойменної сюїти-фантазії Чжао Цзипіня. Брак розробок, у яких позначені особливості національної поетики саксофонного стилю, засвідчує актуальність теми та зумовлює новизну результатів дослідження. Дослідницькою стратегію став виконавсько-інтерпретаційний підхід до розгляду музичного матеріалу, який дозволив виявити роль виконавської поетики як впливого чинника сприйняття і розуміння національної поетики твору, що переконливо доводить приклад саксофонної транскрипції К. Вільта «Фантазія “Шовковий шлях”», де сприйняття національно-стильової визначеності твору безпосередньо залежить від саксофоніста. Саксофон у творах китайських композиторів – своєрідний «тлумач», що перекладає з однієї мови на іншу, «загортає» східний мелос в полотно європейської авангардної мовної стилістики. Саме полістилістичність мови вирізняє Концерт Чу Ванхуа серед інших творів, символізуючи особливості національної поетики саксофонного виконавства Китаю як досвід зустрічі двох цивілізацій «Схід – Захід»: китайської фольклорної (мовностильової) та західноєвропейської (жанрової) традицій. Голос саксофона природно модулює від кантилени до різножанрових «персонажів» тембрової драматургії, від етнічних знаків до етично-філософських ідей.Посилання
Haiyan Lee (2005). Tears that crumbled the Great Wall: the archeology of feeling in the May fourth folklore movement. Journal of Asian Studies, 64(1), 35–65 [in English].
Huang Tailong (2024). Peculiarities of Chinese Traditional Music. Fine Art and Culture Studies, 5, 93–99. DOI: https://doi.org/10.32782/facs-2024-5-12 [in Ukrainian].
Jones, Stephen. (1995). Folk Music of China: Living Instrumental Traditions. Oxford: Clarendon Press [in English].
Li Hantao (2020). Solo and Quartet Saxophone Repertoire Composed by Chinese Composers. (DMA diss.). University of Iowa. Iowa City. DOI: https://doi.org/10.17077/etd.005303 [in English].
Liu Xinxin, Liu Xueqing (2002). A History of Western Music in Harbin. Beijing: People’s Music Publishing House [in Chinese].
Luo Kun (2017). The Development of Chinese Saxophone Art in the Dimensions of Intercultural Dialogue. (Extended abstract of PhD diss.). National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts. Kyiv. URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2826 [in Ukrainian].
Moskalenko, V. (2013). Lectures on Musical Interpretation. Kyiv: Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music [in Ukrainian].
Nikolaievska, Yu. V. (2020). Homo interpretatus in the musical art of the 20th and early 21st centuries. Kharkiv: Fakt [in Ukrainian].
Pan Botian (2023). The Role of the Opening of the Saxophone Class at the Sichuan Conservatory in the Formation of the Chinese Saxophone School. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 3, 308–313. URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5130 [in Ukrainian].
Shapovalova, L. V. (2007). Performance reflection as an object of interpretology. Problems of Interaction of Art, Pedagogy, & Theory and Practice of Education, 20, 218–229 [in Ukrainian].
Shi Xin (2023). Trends in the Creation of a Performance Repertoire for Saxophonists in the Contemporary Works of Chinese Composers. In Art Education in the European Socio-Cultural Space of the 21st Century: Proceedings of the VI International Scientific and Practical Conference, Mukachevo, April 20–21, (pp. 162–165). Mukachevo: Mukachevo State University [in Ukrainian].
Shu Li (2015). A Study of the Piano Works of Chu Wanghua, with an Emphasis on Six Preludes. (DMA diss.). University of Kansas. Kansas [in English].
Wang Haoyuan (2023). Saxophone in Chinese Musical Culture. Musical Art and Culture, 36(2), 57–70. DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2023-36-2-4 [in Ukrainian].
Xiao Zhang & Kyle Fyr (2021) The Use of Traditional Chinese Elements in Selected Saxophone Works by Lei Liang. Journal of Music Research, 35,123–154 DOI: https://doi.org/10.6244/JOMR.202111_(35).04 [in English].
Yang Zheyu (2023). Compositional and Performance Peculiarities of the Concerto for Alto Saxophone by Chu Wanhua as the First Example of the Genre in Chinese Music. In A Musical Work in the Synthesis of Theoretical and Performance Understanding: Proceedings of the Scientific and Practical Conference, (pp. 48–51). Dnipro: Dnipro Academy of Music [in Ukrainian].
Zhang Enming (2024). A Study of the Differences between Chinese and Western Saxophone Playing Styles. In Shen et al. (eds.), Proceedings of the 5th International Conference on Language, Art and Cultural Exchange (ICLACE 2024), (рр. 318–324). Atlantis Press. DOI https://doi.org/10.2991/978-2-38476-265-1_38 [in English].
