Джерела формування австро-німецького вокального циклу в аспекті розвитку інструментальної складової вокально-фортепіанного ансамблю
Мистецтво концертмейстера
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-76.03Ключові слова:
пісня, вокальний цикл, поетичний текст, фортепіанна партія, акомпанемент, інтерпретаціяАнотація
Метою, що спонукала до створення цього дослідження, є осмислення процесів формування австро-німецького вокального циклу з погляду зростання в ньому ролі фортепіанної партії як передумови формування сучасних функцій піаніста-концертмейстера у вокально-фортепіанному ансамблі. Специфіку становлення жанру вокального циклу в австро-німецькій музиці розглянуто на прикладі композицій «Шість пісень за Геллертом» та «Прагнення» («Туга») Л. ван Бетховена, «Пісні та оди на вірші Клопштока» К. В. Глюка. Підкреслено значення цих творів як початкового етапу еволюції жанру Lied, від окремих сольних зразків до структурованих вокальних циклів, зміцнення зв’язків між номерами через спільність образної тематики й музичного розвитку. Проаналізовано особливості музичної інтерпретації поетичних текстів з акцентуванням ролі фортепіанного супроводу у відтворенні художньо-поетичних образів та відображенні філософсько-релігійних ідей розгляданих композицій. Доведено вагомість ролі Л. ван Бетховена та К. В. Глюка у підготовці ґрунту для розквіту жанру вокального циклу у творчості романтиків. Зокрема, новаторство Л. ван Бетховена виявляється у переосмисленні функції фортепіанного супроводу, що трактується як важливий учасник музичного дуету, невід’ємний компонент звукообразу твору, хоча Л. ван Бетховен і не доручає фортепіанній партії функції «психологічного підтексту», як композитори-романтики. Утім в обох митців, Бетховена і Глюка, інструментальна партія виходить за межі власне акомпанементу, стаючи активним носієм образно-емоційного змісту творів, що дозволяє дійти висновку про зародження тенденції до рівноправної взаємодії голосу і фортепіано, яка визначила подальшу еволюцію німецької Lied.Посилання
Arend, M. (1921). Gluk: eine Biographie [Gluk: A Biography]. Berlin: Schuster & Loeffler [in German].
Betzwieser, T., Calella, M. & Pietschmann, K. (Eds.). (2018). Christoph Willibald Gluck: Bilder, Mythen, Diskurse [Christoph Willibald Gluck: Images, Myths, Discourses]. Vienna: Hollitzer Verlag. (Wiener Veröffentlichungen zur Musikwissenschaft – Vienna Publications on Musicology, Vol. 47) [in German].
Brown, E. Ch. (2018). A Performance Guide for baritone: A Pedagogical Analysis of Beethoven’s Sechs Lieder nach Gedichten von Gellert. (DМА diss.), University of Kentucky. DOI: https://doi.org/10.13023/ETD.2018.010 [in English].
Burtsev, M. V. (2023). Christian images in the chamber vocal music of Western Europe of the 19th–20th centuries. Problems of Interaction of Art, Pedagogy & Theory and Practice of Education, 66, 27–41 DOI: https://doi.org/10.34064/khnum1-66.02 [in Ukrainian].
Dobrolіubska, Yu. A., & Prysіazhnіuk, O. M. (2019). The little-known philosophical heritage of Christian Fürchtegott Gellert: an attempt at conceptualization. Scientific and theoretical almanac «Hrani», 22(4), 36–44. DOI: https://doi.org/10.15421/171941 [in Ukrainian].
Einstein, A. (1987). Gluck. Sein Leben – Sein Werkе [Gluck: His Life and Works]. Kassel; Basel: Barenreiter [in German].
Friedlaender, M. (ed.). (1930?). Lieder und Arien von Chr. W. Gluck [Songs and Arias by Chr. W. Gluck]. Leipzig: Verlag C.F. Peters, n.d. [in German].
Landau, A. (1980). The lied: the unfolding of its style. Washington, D.C.: University Press of America [in English].
Lockwood, L. (1993). Beethoven’s Sketches for Sehnsucht (WoO 146). Beethoven Forum, 2(2), 97–115 [in English].
Molchanova, T. O. (1996). Vocal works of L. Beethoven in the concertmaster’s class. (Methodological and performance advice for teachers and students of music universities). Kyiv: Republican Methodological Office for Educational Institutions of Arts and Culture [in Ukrainian].
P’iatnytska-Pozdniakova, I. S. (2015). The category of “musical speech” in the context of the disjunction “verbal – musical”. Ukrainian musicology, 41, 19–42 [in Ukrainian].
Pilcher, M. A. (2013). Structure, Rhetorik, Imageri: Intersections of Literary Expression and Musical Narrative in the Vocal Works of Beethoven. (PhD thesis). The University of Manchester. https://www.escholar.manchester.ac.uk/uk-ac-man-scw:188257 [in English].
Нanzburg, Н. I. (2015). Complex strophic form of the second kind – Beethoven’s experiment. Problems of Interaction of Art, Pedagogy & Theory and Practice of Education, 45: Beethoven – terra incognita, 79–87 [in Ukrainian].
Нanzburg, Н. I. (2016). Ludwig van Beethoven’s song “Sehnsucht” and the systematics of vocal forms. Journal of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 1(30), 115–121 [in Ukrainian].
