Моніторинг концертмейстерських завдань сьогодення: форми і методи, результати і перспективи (з досвіду кафедри концертмейстерської майстерності Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського)
Мистецтво концертмейстера
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-76.01Ключові слова:
мистецька освіта, моніторинг, піаніст-концертмейстер, освітні ініціативи, самомоніторинг, міжнародний досвідАнотація
Швидкі зміни інформаційного середовища спричиняють трансформацію мистецької освіти, що вимагає модернізації усталеної системи підготовки музикантів. Особливого значення в освітньому процесі сьогодення набуває моніторинг, що стає невід’ємною частиною управління якістю сучасної освіти, дозволяючи оптимізувати існуючі ресурси та підходи згідно новим національним і міжнародними стандартам. У статті розглянуто застосування моніторингового підходу в освітній діяльності кафедри концертмейстерської майстерності ХНУМ імені І. П. Котляревського. Осмислення результатів освітніх ініціатив кафедри на засадах теорії моніторингу та визначення на цьому підґрунті стратегічних навчально-організаційних завдань, скерованих на покращення підготовки піаністів-концертмейстерів є метою дослідження, яка визначає його інноваційне спрямування. Висвітлено основні заходи, проведені кафедрою протягом 2024 року у світлі актуальних викликів сучасної професійної освіти піаністів-концертмейстерів (зустрічі зі студентами, міжнародні лекції і круглий стіл, кафедральний конкурс). Акцентовано увагу на необхідності адаптації освітніх стратегій до сучасних міжнародних вимог. Обґрунтовано роль самомоніторингу як ефективного інструмента розвитку фахової автономії здобувачів. Виявлено проблемні аспекти традиційної навчальної моделі та запропоновано шляхи їх подолання для підвищення конкурентоспроможності українських виконавців у світовому мистецькому просторі.Посилання
Beck, D., Morgado, L., & O’Shea, P. (2023). Educational Practices and Strategies With Immersive Learning Environments: Mapping of Reviews for Using the Metaverse. IEEE Transactions on Learning Technologies, 17, 319–341. DOI: https://doi.org/10.1109/TLT.2023.3243946 [іn English].
Bidiuk, N. & Tretko, V. (2022). Self-Monitoring of Academic Achievements as a Predictor of Professional Training Quality at Higher Education Institutions: Foreign Approaches. Comparative Professional Pedagogy, 12(2), 14–23. DOI: https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-2 [іn Ukrainian].
Chibisov, V. (2024). Modern transformation of the profession of pianist-concertmaster: a coach of vocalists. In Concertmaster activity: history, personalities, methodology, pp. 228–232. Odesa: Helvetyca. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-spec [in Ukrainian].
Dedusenko, Z., Kopeliuk, O., Kupriianenko, E., Sydorenko, O., & Kutluieva, D. (2022). The innovative way of development of pedagogical sciences: a modern look at the study of current problems. Eduweb-Revista de Tecnologia de Informacion y Comunicacion en Educacion, 16(2), 155–165. DOI: https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.02.11 [іn English].
Dooley, K., Peng, F., Neville, S., & McKibbin, J. (2024). Mind the gap: A scoping review of skills gaps for graduates in the creative industries. Arts and Humanities in Higher Education, 23(4), 330–349. DOI: https://doi.org/10.1177/14740222241276166 [іn English].
Hyrylovska, I. V. (2020). Theory and practice of monitoring the quality of professional training of future skilled workers. Kamianets-Podilskyi: Publisher Zvoleiko D. H. [іn Ukrainian].
Iliichuk, L. (2021). Monitoring as an Important Component of the Quality Assurance System of Higher Education. Youth & Market, 7(193), 73–77. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2021.242601 [іn Ukrainian].
Johannes, C. & Haase, A. (2024). The impact of feedback mode on learning gain and self-efficacy: A quasi-experimental study. Active Learning in Higher Education, 25(3), 391–407. DOI: https://doi.org/10.1177/14697874221131970 [іn English].
Kharchenko, Y. T. (2019). Communicative competence of a higher education institution accompanist as a condition for successful professional activity. Innovative Pedagogy, 19(2), 121–124. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085-2019-19-2-26 [in Ukrainian].
Lokshyna, O. I. (Ed.). (2004). Monitoring the quality of education: World achievements and Ukrainian perspectives. Kyiv: К. І. S [іn Ukrainian].
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2020). On the approval of the procedure for monitoring the quality of education (Order No. 54). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0154-20#Text [іn Ukrainian].
Molchanova, T. (2023). The future pianist-concertmasters’ competence formation in the context of modern educational processes and challenges. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Arts, 48, 71–78. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282451[іn Ukrainian].
Molchanova, T. O. (2019). Model of the vocal coach professional training in the context of the continuity of teaching the pianist-concertmaster. Scientific Collection of Mykola Lysenko Lviv National Academy of Music, 45, 6–16. DOI: https://doi.org/10.33398/2310-0583.2019.45.6.16 [іn Ukrainian].
Nikitska, Ye. & Savchenko, H. (2024). Concert performance of operas in the educational process: goals, examples, innovations, perspectives. Problems of Interaction of Arts, Pedagogy, & Theory and Practice of Education, 70, 7–26. DOI: https://doi.org/10.34064/khnum1-70.01 [іn Ukrainian].
Obolenska, M. (2023). Controlled anticipation as a psychological attitude of the pianist-concertmaster (on the example of M. Ravel’s Sonata No 2 for Violin and Piano). Problems of Interaction of Arts, Pedagogy, & Theory and Practice of Education, 66, 61–78. DOI: https://doi.org/10.34064/khnum1-6604 [in Ukrainian].
Oparyk, L. (2024). Communicative aspects of the artistic activity of a pianist-concertmaster. Current Issues of the Humanities, 79(2), 62–67. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/79-2-9 [in Ukrainian].
Pavlenko, O., Vyshnevetska, A., Fartushka, O., Mykhailova, N., Malyi, D., & Tsurkanenko, I. (2023). Formation of Specialists’ Professional Competence in Art Specialities Using the Pedagogy of Dissensus: Features of a Development of the Postmodern Society. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 15(2), 358–374. DOI: https://doi.org/10.18662/rrem/15.2/738 [іn English].
Rachmad, Yo. E. (2024, October 30). Adaptive Learning Theory. DOI: https://doi.org/10.17605/OSF.IO/VFZ38 [іn English].
Richards, C. E. (1988). A Typology of Educational Monitoring Systems. Educational Evaluation and Policy Analysis, 10(2), 106–116. DOI: https://doi.org/10.3102/016 [іn English].
Strebkova, D. V., & Naumenko, I. V. (2021). Training of a modern pianist-concertmaster in the socio-cultural context. Modern Information Technologies and Innovative Teaching Methods in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems, 59, 123–131. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-59-123-131 [in Ukrainian].
