Специфіка лібрето опери Дж. Верді «Трубадур» як інтерпретаційний чинник
Музичний текст та інтерпретація
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-75.12Ключові слова:
опера «Трубадур», Азучена, оперна драматургія, оперна режисура, виконавська інтерпретація, режисерська інтерпретаціяАнотація
Оперна творчість Дж. Верді, завдяки яскравому й художньо переконливому музичному матеріалу, жанровій багатогранності та глибокому психологізму є важливою складовою світового оперного мистецтва. Саме тому твори митця стали об’єктом різнобічного вивчення музикознавцями протягом багатьох десятиліть. Утім, деякі опери Дж. Верді через свої особливості потребують більш детального розгляду, серед них і популярний у виконавців і слухачів «Трубадур». Завдяки специфіці лібрето, деякі інтерпретаційні аспекти цієї опери й досі вимагають більш детального аналізу, що й зумовлює наукову новизну пропонованого дослідження та, власне, його мету: визначити мотиваційну основу (насамперед роль мотиву помсти) становлення образу героїні опери – Азучени – та висвітлити шляхи його сценічного відтворення у виконавських інтерпретаціях. Як приклад, обрано дві віддалені за часом сценічні постановки, що дозволило простежити динаміку режисерського бачення образу Азучени в концепції опери. Сюжетно-драматургічний, компаративний, виконавський та режисерський аналіз обраного для дослідження матеріалу дозволив дійти висновку, що образ Азучени в різних постановках «Трубадура» Дж. Верді не трансформується, оскільки наявний у лібрето мотив помсти героїні залишається його сутнісною основою, а збагачується новими рисами на концептуальному рівні, що дає можливість значно поглибити й наситити новими смисловими акцентами зміст оперної вистави.Посилання
Drabkin, W. (1982). Characters, key relations and tonal structure in “Il Trovatore”. Music analysis, 1(2), 143–153. https://doi.org/10.2307/854125 [in English].
English National Opera. (n.d.). Discover Rigoletto. ENO. https://www.eno.org/operas/rigoletto/ [in English].
Friedheim, P. (1973). Formal patterns in Verdi’s “Il Trovatore". Studies in Romanticism, 12(1), 406–425. https://doi.org/10.2307/25599872 [in English].
Gutiérrez, A. G. (2006). El Trovador. Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes. https://www.almendron.com/artehistoria/wp-content/uploads/2014/05/trovador.pdf [in Spanish].
Kochetkov, V. (2021). Director’s interpretation in modern space. Musicological thought of Dnipropetrovsk region, (21), 324–332. https://doi.org/10.33287/222148 [in Ukrainian].
Nikolayevska, Yu. V. (2017). A communicative strategy as an important issue in interpretology. Problems of interaction of art, pedagogy & theory and practice of education, (46), 94–110. https://intermusic.kh.ua/vypusk46/vip.46_94-110.pdf [in Ukrainian].
Opera Australia (n.d.). Il Trovatore (1983). OA|TV. https://tv.opera.org.au/programs/il-trovatore [in English].
Osborne, Ch. (2007). The Opera Lover’s Companion. New Haven, CT: Yale University Press [in English].
Parker, R. (1982). The Dramatic Structure of “Il trovatore". Music analysis, 1(2), 155–167. https://doi.org/10.2307/854126 [in English].
Urmana, V. (n.d.). Current roles. https://www.violetaurmana.com/current-roles [in English].
Werfel, F. & Stefan, P. (Eds). (1942). Verdi. The man in his letters. (E. Downes, Trans.). New York: L B. Fischer. https://archive.org/details/verdimaninhislet0000gius/page/n7/mode/2up [in English].
