Творчий проєкт кафедри концертмейстерської майстерності Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського: досвід виконавського та композиторського осмислення
Творчі та педагогічні проєкти
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-64.04Ключові слова:
творчий проєкт, опера, соліст, концертмейстер, концертмейстерська майстерність, піаністАнотація
Актуальність статті зумовлена необхідністю осмислення багаторічного творчого проєкту кафедри концертмейстерської майстерності ХНУМ імені І. П. Котляревського – концертного виконання опер під творчим керівництвом завідувача кафедри, заслуженого діяча мистецтв України, професора Є. Нікітської. У його межах реалізувалося завдання формувати у здобувачів освіти необхідні знання й уміння для роботи над цілісною оперою, що є вкрай важливим для підготовки високопрофесійних концертмейстерів. Метою статті є: 1) дослідження особливостей буття опери як театрально-музичного жанру в неспецифічних для неї умовах концертного виконання; 2) обґрунтування граничної важливості такого проєкту в навчальному процесі. Новизна дослідження полягає в тому, що представлений творчий проєкт, попри тривале існування у практиці навчання, досі не здобув належного осмислення й висвітлення в наукових працях. З’ясовано, що кафедрою концертмейстерської майстерності накопичений величезний досвід роботи над оперою в концертному виконанні. Це дозволяє обґрунтувати граничну важливість творчого проєкту для підготовки високопрофесійних концертмейстерів, здатних реалізувати творчий потенціал у сучасних соціокультурних умовах.Посилання
Bizet, G. (2018a). “Carmen”. Concert performance, first section. Sumy Regional Philharmonic, 08.11.2018, https://youtu.be/wRTM6IoSoBg [in Ukrainian, in French].
Bizet, G. (2018b). “Carmen”. Concert performance, second department. Sumy Regional Philharmonic, 08.11.2018, https://youtu.be/ZG947yNJSP0 [in Ukrainian, in French].
Cherkashyna, M. (1998). Opera as a synthesis of arts. History of opera: Western Europe. XVII–XIX centuries: textbook. Kyiv: Zapovit [in Ukrainian].
Enskaya, Ye. (2018). “Opera from the very beginning tended towards entertainment”, or Choreographic scenes in “big” operas by F. Halevy. Aspects of Historical Musicology, 12, 7–22 [in Russian].
Iniutochkina, N. V. (2010). The phenomenon of a pianist-concertmaster in a vocal-instrumental ensemble (on the example of the Austro-German vocal cycle of the XIX century). (Extended abstract of Candidate diss.). Kharkiv I. P. Kotlyarevsky State University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
Ivanova, I. L. (2019). The time‐space dimension in mass and multifigure scenes of “Manon Lescaut” by G. Puccini. Aspects of Historical Musicology, 18. 8–24 [in Ukrainian].
Kaloyan, A. M. (2021). Mask in the performance of S. Prokofiev’s opera “Love for Three Oranges” CXID-OPERA 2019. Aspects of Historical Musicology, 25, 171–191 [in Ukrainian].
Kretov, A., Novik-Kretova, I. (2017). The phenomenon of a pianist-concertmaster in the sociocultural space: the dialogue of history and modernity. Culturological thought, 12, 56–63 [in Ukrainian].
Molchanova, T. (2013). The art of a pianist-concertmaster in the sociocultural context of modernity. Ukrainian culture: past, present, ways of development. Scientific Notes of the Rivne State Humanitarian University, 19 (1), 212–217 [in Ukrainian].
Molchanova, T. O. (2015). Rational modeling of the piano texture of the clavier. In T. O. Molchanova. The art of the pianist-concertmaster in the cultural and historical context: history, theory, practice: a monograph, pp. 366–377. Lviv: Liga-Press. Molchanova, T. O. (2017). Modification of the piano texture of claviers as an important performance component: reduction – amplification – musical patterns – imitations. Bulletin of the Carpathian University: Art Studies, 36, 78–83 [in Ukrainian].
Pavlichuk, V. I., Chaika, V. A., Tyshkevych, N. P. (2020). The role of the accompanist in the education of the singer’s creative personality in the class of voice production. Innovative pedagogics, 25 (2), 130–137 [in Ukrainian].
Starikova, Ye. (2018). Creation of a vocal and stage image in opera (based on Violetta’s vocal part from Verdi’s opera “La Traviata”). Aspects of Historical Musicology, 12, 143–157 [in Russian].
Zub, H. O. (2021). Psychological and emotional complex of piano accompanist as a reflection of the profession evolution. Problems of Interactions of Art, Pedagogy, Theory and Practice of Education, 60, 151–166 [in Ukrainian].
