Формування оригінального репертуару для оркестру народних інструментів ХНУМ імені І. П. Котляревського як історична місія харківських композиторів (1950–1960)
До 105-річчя ХНУМ імені І. П. Котляревського
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-60.12Ключові слова:
оркестр народних інструментів, харківські композитори, оригінальний репертуар, пісенно-танцювальний тематизм, перекладення та інструментуванняАнотація
Представлено панораму найвідоміших музичних творів, написаних харківськими композиторами для оркестру народних інструментів у 1950–60 роки, коли закладався фундамент академічного народно-інструментального виконавства Слобожанщини. Актуальність теми обумовлена нагальною потребою узагальнення досвіду діяльності попередніх поколінь митців (як композиторів, так і музикантів-практиків) у царині народно-інструментального мистецтва регіону. Проаналізовано твори О. Стеблянка, Д. Клебанова, В. Борисова, Б. Алексєєва, І. Ковача, П. Гайдамаки та В. Подгорного, які ще не були предметом серйозних наукових зацікавлень в названому проблемному напрямі. Автором статті реалізовано проєкт відродження цих історичних зразків оригінального репертуару (в форматі концертної програми навчального Оркестру народних інструментів ХНУМ, березень 2021 р.). Зроблено висновки, що харківські композитори виконали історичну місію з формування оригінального репертуару, а відповідно, жанрово-стильових пріоритетів діяльності Оркестру народних інструментів ХНУМ імені І. П. Котляревського, основу оригінального репертуару якого складають жанри європейської академічної музики – від мініатюри до сюїти та концерту.Посилання
Bashmakova, N. & Kіkas, V. & Fedotov, Yu. (2018). Formation of the culture of orchestral performance on folk instruments: experience of the ‘M. Glinka’ State Academy of Music. Notes on Art Criticism, 33, 390–397 [in Ukrainian].
Bevz, M. (2017). Etudes of optimism with Valentin Borisov. Kharkiv: Fakt [in Ukrainian].
Fedun, I. (2020). Compositional features of Western Ukrainian traditional instrumental ensemble music. Problems of ethnomusicology, 15, 42–53 [in Ukrainian].
Karas, S. O. & Katrich, O. T. (2018). On the question of technical features of the modern bayan. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 4, 276–280 [in Ukrainian].
Kiszko, M. (1995). The Balalaika – A Reappraisal. The Galpin Society Journal, 48, 130–155. https://doi.org/10.2307/842807 [in English].
Kostogryz, S. O. (2014). Viktor Zabolotny – the interpreter of the first Ukrainian Balalaika Concert by P. Gaidamaka. Problems of interaction of art, pedagogy and theory and practice of education, 40, 192–204 [in Ukrainian].
Maidenberg-Todorova, K. I. (2019). Improvisational orchestra as an actual phenomenon of modern professional music. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 3, 286–290 [in Ukrainian].
Oare, S. (2008). The Chelsea House Orchestra: A Case Study of a Non-Traditional School Instrumental Ensemble. Bulletin of the Council for Research in Music Education, 177, 63–78. http://www.jstor.org/stable/40319452 [in English].
Ostapchuk, N. M. (2019). Neo-folk tendencies in the work of accordionists of the twentieth century. Notes on Art Criticism, 36, 231–234 [in Ukrainian].
Rusakova, L. V. (Ed.) (2017). Kharkiv ‘I. P. Kotlyarevsky’ National University of Arts. 1917–2017 : Brief Encyclopedia. (Vol. 1–2). Kharkiv: Vodnyi spektr Dzhi-Em-Pi [in Ukrainian].
Stashevskyi, A. Ya. (2014). Specificity of means of expression in Ukrainian music for accordion (the last quarter of the XX – the first decade of the XXI century). (Extended abstract of Doctoral diss.). ‘P. I. Tchaikovsky’ National Music Academy of Ukraine. Kiev [in Ukrainian].
Stelmashchuk, Z. M. (2014). Creative activity of folk-instrumental orchestral groups of Ternopil region of the second half of the XX – beginning of the XXI century. Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk, 2, 50–57 [in Ukrainian].
Tyshko, N. S. (1980). Igor Kovach. Kyiv: Muzychna Ukraina. [in Ukrainian].
