Визначальні аспекти формування диригентського виконавства в Китаї
Питання музичного виконавства
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-60.10Ключові слова:
китайська музика, диригентське виконавство, національна специфіка, історична динаміка, оркестр китайських інструментів нового типуАнотація
Обґрунтовується необхідність глибокого осмислення засадничих аспектів диригентського виконавства в Китаї, визначення самобутності цієї важливої області національного музичного мистецтва, яке досі лишається малодослідженою сферою музичної культури країни. Дослідження спрямоване на виявлення впливу динаміки історичного розвитку в ХХ столітті в Китаї на становлення професії диригента в країні. Підсумовується, що формування національних шкіл симфонічного виконавства в Китаї пов’язане з конкретними історичними подіями: модернізацією китайського музичного мистецтва, закордонною освітою багатьох китайських музикантів, впливом комуністичної ідеології («зразкові постановки»), з одного боку, та західної капіталістичної (оркестри Гонконгу), з іншого. Специфіка діяльності диригента симфонічного оркестру нового типу безпосередньо пов’язана з різноманітними змінами його кількісного та якісного складу, характером використання як окремих інструментів симфонічного оркестру, так і оркестрових груп, з технічними можливостями національних та європейських інструментів.Посилання
Bongiovanni, C. (2019). Angelo Mariani (1821–1873) and his ideas on the orchestra: new documents. Rivista Italiana di Musicologia, 54, 147–184 [in Italian].
Branger, J.-C. (2016). Being an orchestra conductor in Paris between two world wars. The symphonic concerts led by EvaBrunelli, Carmen Studer-Weingartner and Gertrud Herliczka. Revue de musicologie, 102 (2), 319–361 [in French].
Hon-Lun, Yang & Saffle, М. (Eds.). (2017). China and the West: Music, Representation, and Reception. Ann Arbor: University of Michigan Press [in English].
Jiang, Yitsun. (2016). Conductor of the orchestra of folk instruments in the educational process of modern China. Retrieved from http://www.arteducation.ru/electronic-journal/dirizher-orkestra-narodnyh-instrumentov-vobrazovatelnom-processe-sovremennogo [in Russian].
Komurdzhi,R. (2013). The content and specifics of the conductor’s work. Problems of modern pedagogical education. Pedagogy and psychology. 39 (1), 147–161. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspo_2013_39%281%29__26 [in Russian].
Lee, Ming-Yen. (2014). An Analysis of the Three Modern Chinese Orchestras in the Context of Cultural Interaction Across Greater China. (Doctoral dissertation). KentState University. Kent. OhioLINK Electronic Theses and Dissertations Center. http://rave.ohiolink.edu/etdc/view?acc_num=kent1397886249 [in English].
Lee, En Zhong. (2000). History of the European Symphony Orchestra and Conductor. (Extended abstract of Candidate thesis). Russian State Pedagogical University, St. Petersburg [in Russian].
Mannone, M. (2018). Introduction to gestural similarity in music. An application of category theory to the orchestra. Journal of Mathematics and Music, 12 (2), 63–87. DOI 10.1080/17459737.2018.1450902 [in English].
Orrego Salas, J. (2013). Greetings to a Meritorious Recipient of the National Arts Prize in Music. Recollections of Juan Pablo Izquierdo in Two Earth Hemispheres. Revista Musical Chilena, 67 (220), 12–16 [in Spanish].
Poggi, I. & D’Errico, F. & Ansani, A. (2020). The conductor’s intensity gestures. Psychology of Music, 1–20. https://doi.org/10.1177/0305735620963179. Retrieved from https://www.academia.edu/44982492/The_conductors_ intensity_gestures [in English].
Reizabal, M. & Benito, M. (2019). Latent structure of gestures in orchestra conducting students under self-observation conditions. Research Studies in Music Education, 41 (2), 236–258. DOI: 10.1177/1321103X19843204 [in English].
Silvey, B. A. (2011). The Effect of Ensemble Performance Quality on the Evaluation of Conducting Expressivity. Journal of Research in Music Education, 59 (92), 162–173. DOI: 10.1177/0022429411406173 [in English].
Smirnov, B.F. (2004). Conducting as an artistic and sociocultural phenomenon. (Extended abstract of Doctoral dissertation). St. Petersburg State Conservatory named after N. A. Rimsky-Korsakov, St. Petersburg [in Russian].
Tremzina, O. S. (2014). Conductor’s gesture as an artistic phenomenon. (Extended abstract of Candidate thesis). Saratov State Conservatory (Academy) named after L. V. Sobinov, Saratov [in Russian].
Walter, M. (2015). Composer and Conductor: Verdi and Mariani. Muzikološki Zbornik, 51 (2), 69–84 [in German].
