Психоемоційний комплекс піаніста‑концертмейстера як віддзеркалення еволюції професії
Питання музичного виконавства
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-60.08Ключові слова:
концертмейстер, концертмейстерське мистецтво, акомпанемент, рельєф-фон, соліст, ансамбльАнотація
Розглядається явище концертмейстерської культури як художній феномен. Мета дослідження – висвітлити, на основі порівняльно-історичного аналізу, генезис та історичний розвиток типів концертмейстерського мистецтва, визначити компоненти, що складають основу професійної діяльності концертмейстера та виявити необхідні для неї особистісні якості. Інноваційність роботи обумовлена завданнями аналізу історичних витоків виникнення системної організації типу «фон-рельєф» в музичних структурах та встановлення етапів їх розвитку, а також розширення розуміння художніх можливостей діяльності сучасного концертмейстера. На основі розгляду художньо-естетичних, музично-практичних і соціологічних аспектів становлення мистецтва акомпанементу від синкретичних форм до сучасності резюмується, що концертмейстерське мистецтво сьогодні вимагає знання багатьох стилів і жанрів, навичок їх художнього відображення з урахуванням світогляду епохи, драматургії твору та оригінального авторського почерку, та потребує комплексу специфічних професійних і особистісних якостей, зокрема розвиненої виконавської інтуїції та навичок комунікації. Звідси, в основу розробки теоретичної концепції концертмейстерської діяльності має лягти триєдність педагогіки, виконавства і психології. Така розробка дозволить професії концертмейстера придбати необхідну повноту стійких ознак і відкриє нові перспективи для подальшого вивчення її методологічних, практичних і художніх аспектів.Посилання
Bach, C. Ph. E. (2005). Essay on the True Art of Playing Keyboard Instruments. Book 1. 1753. Saint Petersburg: Publishing house “Early music” [in Russian].
Couperin, F. (1973). The Art of Playing the Harpsichord. (Translated from French by O. A. Serova‑Khortik). Moscow: Muzyka [in Russian].
Denysenko,I. (2010). The texture as a means of implementing programmatic content in piano music (on the example of the cycles by C. Debussy and M. Ravel). (Extended abstract of Candidate dissertation). Kharkiv ‘I. P. Kotliarevskyi’ State University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
Ekonomova, E. K. (2002). Joint activities of a singer and accompanist in the professional training of a student majoring in the art of singing. (Extended abstract of Candidate dissertation). ‘A. V. Nezhdanova’ Odesa National Musical Academy, Odesa [in Ukrainian]. Golubovskaia, N. I. (1985). On musical performance. Leningrad: Muzyka [in Russian].
Hendelman, D. (2004). The role of the accompanist in the education of singers. Problems of Interactions of Art, Pedagogy, Theory and Practice of Education, 13, 160–168 [in Russian].
Hovorukhina, N. O. (2009). The evolution of the vocal cycle and the regularities of cycle formation (on the example of the works of R. Schumann, H. Wolf A. Schoenberg). (Extended abstract of Candidate dissertation). Kharkiv ‘I. P. Kotliarevskyi’ State University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
Iniutochkina, N. V. (2010). The phenomenon of a pianist-accompanist in a vocalinstrumental ensemble (on the example of the Austro-German vocal cycle of the XIX century). (Extended abstract of Candidate dissertation). Kharkiv ‘I. P. Kotliarevskyi’ State University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
Losev, A. F. (1974). The History of Ancient Aesthetics. High Classical Period. Moscow: Iskusstvo [in Russian]. Molchanova,T. (2007). The art of pianist-accompanist: training manual. (2nd ed.). Lviv: Spolom [in Ukrainian]. Molchanova, T. (2013). Historical and social conditions for the evolvement of the art of pianist-accompanist in Ukraine. Art history notes, 24, 84–97 [in Ukrainian]. Molchanova, T. (2015). The art of pianist-accompanist in a cultural-historical context: history, theory, practice. Lviv: Liga Press [in Ukrainian].
Molchanova, T. (2021). Self-learning activity of pianist-accompanist: theoretical aspect. Lviv: Publisher T. Tetiuk [in Ukrainian].
Molchanova, T. O. (2013). The Art of the Pianist-Accompanist in the SocioCultural Context of the XX century. Ukrainian culture: the past, the present, and ways of its development, 19 (1), 212–217 [in Ukrainian].
Polska, I. I. (2001). The concept of ensemble in music. Culture of Ukraine, 8, 153–160. [in Ukrainian].
Riemann, G. (1904). Musical vocabulary. Moscow: Publisher P. Jürgenson [in Russian].
Ruchievskaia, E. A., Ivanova L. P., & Shirokova V. P. et al. (1988). Analyses of vocal works. Leningrad: Muzyka [in Russian].
Stege, F. (2012). Musik, Magie, Mystik. (Translated from German by A. M. Bokovikov). Moscow: Reichl; Amrita [in Russian].
Voronina, T. (1986). On chamber music making and the formation of a performer. In On the mastery of ensemble player, pp. 31–48. Leningrad: Publishing house LOLGK [Leningrad State Conservatoire] [in Russian].
