Технологічні процеси формування звукового супроводу в аудіовізуальному творі
Специфіка розвитку музичних жанрів, стилів, технологій
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-60.04Ключові слова:
звукорежисерська майстерність, фонова композиція, одиниця звукового поля, прийоми звукозапису, саунд-дизайнАнотація
Актуальність статті полягає в дослідженні технологічних процесів, що виникають при створенні звукового супроводу в аудіовізуальній композиції та визначенні категорій, що утворюють його основу і є необхідними для показу цілісної панорами цього явища. Мета дослідження – виявлення та систематизація основних складових технологічного процесу при формації звукового супроводу аудіовізуального твору, узагальнений аналіз та висновки стосовно цього аспекту. В якості методів вивчення матеріалів щодо технологічних процесів, які мають важливе значення для існування звукового супроводу в аудіовізуальному творі, обрано системно-аналітичний (розгляд джерел, які розкривають це явище, їх порівняльний аналіз та систематизація) та узагальнюючий (виведення зазначених категорій, створення панорамної картини розгляданого явища). Висновки підсумовують інформацію щодо технології створення звукового поля, відзначають базисні категорії‑компоненти цього процесу (звук як одиниця музичної інформації і ядро фонової композиції; інженерно-технічне обладнання і наявність групи фахівців, що відповідають за забезпечення звукозапису), категорії-принципи обробки звукових джерел (методи роботи зі звуком і ефекти, одержувані в результаті), категорії-структури (цілісні фонові композиції) та шляхів реалізації, значення технологічних процесів при створенні звукового оформлення; викладено їх концепцію як науково-практичного феномену і подано перспективи розвитку лінії створення звукового супроводу в аудіовізуальному творі.Посилання
Biles, J. (1994). GenJam: A genetic algorithm for generating jazz solos. Proceedings of the 19th International Computer Music Conference (ICMC). Project: GenJam, 1, 131–137 [in English].
Bogunovic, B. (2019). Creative cognition in composing music. New Sound, 53 (1), 89–117 [in English].
Brooker, P., Sharroc, W. (2016). Collaborative music-making with digital audio workstations: The “nth Member” as a heuristic device for understanding the role of technologies in audio composition: Collaborative music-making with DAWS. Symbolic Interaction, 39 (3), 463–483. DOI:10.1002/symb.238 [in English].
Daiuk, J., Dmytrak, V. (2018). Historical stages of origin and development of sound recording. New Pedagogical Idea, 4 (96), 147–149 [in Ukrainian]. Diachenko, V. V. (2017). Interpretation in the work of a sound engineer and its characteristics (feature) in a musical sound recording. Art in Interdisciplinary Research, 4, 92–98 [in Ukrainian].
Diachenko, V. V. (2018a). Creative activity of Ukrainian sound directors of the second half of the 20th – beginning of the 21st century: Theory, history, practice. Kyiv: National Academy of Management of Culture and Arts [in Ukrainian].
Diachenko, V. V. (2018b). Creative and technological analysis of audiovisual works. (Methodical recommendations). Retrieved from: https://www. academia.edu/42208983 [in Ukrainian].
Duncan, R. (2021). Cognitive processing in digital audio workstation composing. General Music Today. DOI: 10.1177/10483713211034441. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/354048607 [in English].
Gorbunova, I. B. (2015). Musical and computer technologies in the perspective of digital Humanities. Society: Philosophy, History, Culture], 3, 44–47 [in Russian].
Khrenov, D. O. (2018). The role of sound directing in the formation and development of Ukrainian cinema and television. Bulletin of the Kyiv National University of Culture and Arts. Series Art History, 39, 85–93 [in Russian].
Khrenov, D. O. (2019). Prospects for the development of sound design in Ukraine. Bulletin of the Kyiv National University of Culture and Arts. Series Art History, 40, 18–26 [in Russian].
McPherson, A., & Tahıroğlu, K. (2020). Idiomatic Patterns and Aesthetic Influence in Computer Music Languages. Organised Sound, 25(1), 53–63. DOI:10.1017/ S1355771819000463 [in English].
Moskva, O. M. (2019). Formation of the technological culture of future teachers of musical art by means of vocal technologies. Scientific Notes. Series: Pedagogical Sciences, 176, 246–249 [in Russian].
Ostapenko, L. V., Skoromnyi, V. P. (2020). Musical creativity in the digital age. The Image of a Modern Teacher, 3 (192), 65–68 [in Ukrainian].
Tahiroğlu, K., Kastemaa, M., & Koli, O. (2020). Al-terity: Non-Rigid Musical Instrument with Artificial Intelligence Applied to Real-Time Audio Synthesis. In Proceedings of the International Conference on New Interfaces for Musical Expression (pp. 337–342). (Proceedings of the International Conference on New Interfaces for Musical Expression). International Conference on New Interfaces for Musical Expression. https://www.nime.org/proceedings/2020/ nime2020_paper65.pdf [in English].
Tahiroğlu, K., Kastemaa, M., & Koli, O. (2021). AI-terity 2.0: An Autonomous NIME Featuring GANSpaceSynth Deep Learning Model. In Proceedings of the International Conference on New Interfaces for Musical Expression (Vol. 2021). International Conference on New Interfaces for Musical Expression. https:// doi.org/10.21428/92fbeb44.3d0e9e12 [in English].
Tahiroğlu, K. (2021). Ever-shifting roles in building, composing and performing with digital musical instruments, Journal of New Music Research, 50 (2), 155–164. DOI: 10.1080/09298215.2021.1900275 [in English].
Tatar, K. & Pasquier, Ph. (2019). Musical agents: A typology and state of the art towards Musical Metacreation, Journal of New Music Research, 48 (1), 56–105, DOI: 10.1080/09298215.2018.1511736 [in English].
The role of sound in an audiovisual work. (2021). Retrieved from: https://stud. com.ua/134882/zhurnalistika/rol_zvuku_audiovizualnomu_tvori [in English].
Volkomor, V. V. (2020). Trends and Prospects for the Development of Ukrainian Sound Engineering. Culture of Ukraine, 70, 149–157. DOI: 10.31516/2410- 5325.070.14 [in Ukrainian].
