Інструментальний концерт: проблеми класифікації
Специфіка розвитку музичних жанрів, стилів, технологій
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-60.01Ключові слова:
інструментальний концерт і оркестр, види концертів, сольний концерт, concerto grosso, concerto ripieno, музичний жанрАнотація
Підкреслено, що питання класифікації інструментальних концертів дотепер залишається дискусійним, а основним недоліком існуючих підходів є зосередженість дослідників на рисах окремих видів концерту, відносинах між солістом і оркестром чи засобах музичної виразності. Метою статті визначено створення універсальної класифікації концертів. Усі класифікаційні критерії поділено на концептуальні (жанрові ознаки, наявність партій співаків, тип взаємодії соліста й оркестру, стильова епоха, «жанрова чистота») і конструктивні (кількість солістів і оркестрів, інструмент для соло, інструментальний склад оркестру, кількість частин циклу, музична форма). Розташування перелічених елементів у ієрархічному порядку дозволило встановити багаторівневі зв’язки між ними. У висновках зазначено, що особливістю цієї класифікації та її інноваційною рисою стала увага до оркестру, який трактовано як об’єднуючий усі інші позиції компонент.Посилання
Bukofzer, M. (1947). Music in the baroque era, from Monteverdi to Bach. New York: W. W. Norton [in English].
Cypess, R. (2010). “Esprimere la voce humana”: Connections between Vocal and Instrumental Music by Italian Composers of the Early Seventeenth Century. The Journal of Musicology, 27 (2), 181–223. https://doi.org/10.1525/ jm.2010.27.2.181 [in English].
Framéry, N.-E. (1791–1818). «Concerto». In Encyclopedic mithodique: musique. Nicolas-Etienne Framéry, Pierre-Louis Ginguené and Jérôme Joseph de Momigny (Eds.). Paris: Chez Panckoucke [in French].
Lena, J. C. & Peterson, R. A. (2008). Classification as Culture: Types and Trajectories of Music Genres. American Sociological Review, 73 (5), 697–718 [in English].
Piaskovskyi, I. B. (2003). A semiotic system of the Third Concerto for Orchestra (“Holosinnia”) by Ivan Karabyts. Scientific Bulletin of the National Musical Academy of Ukraine named P. I. Tchaikovsky, “Vivere memento”, 31, 59–69 [in Ukrainian].
Raaben, L. N. (1967). Soviet instrumental concerto. Leningrad: Muzyka [in Russian].
Rakochi, V. (2019). The “Orchestra of Soloists” in Mahler’s Nachtmusik. In Principles of Music Composing: Orchestra in Contemporary Contexts, ХІХ, рp. 85–94. Vilnius: Lietuvos muzikos ir teatro akademija [in English].
Rosch, E. (1978). Principles of Categorization. In Cognition and Categorization. E. Rosch & B. B. Lloyd (Eds.), pp. 28–48. Hillsdale: N. J. Lawrence Erlbaum Associates [in English].
Rousseau, J.-J. (1791–1818). «Concerto». In Encyclopedic mithodique: musique. Nicolas-Etienne Framéry, Pierre-Louis Ginguené and Jérôme Joseph de Momigny (Eds.). Paris: Chez Panckoucke [in French].
Samoilenko, E. M. (2003). The genre nature of the instrumental concerto and the concerto creativity by A. Eshpai. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Gnesins Russian Academy of Music. Moscow [in Russian].
Ship, S. V. (2002). Sign function and language organization of musical language (Extended abstract of Doctoral diss.). National Music Academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky. Kyiv [in Ukrainian].
Siuta, B. O. (2019). The genre of musical and verbal movement in musical works (theoretical aspects, interaction, methods of presentation). Bulletin of the Kiev National University of Culture and Arts. Series: Musical mystery, 2 (1), 22–34 [in Ukrainian].
Sokhor,A. N. (1968). The aesthetic nature of the genre in music. Moscow: Muzyka [in Russian].
Strunk, O. (1950). (Ed., selected and annotated). Source Readings in Music History. From Classical Antiquity through the Romantic Era. New York: W. W. Norton & Company Inc. [in English].
Talbot, M. (1993). Vivaldi. New York: Schirmer Books: Maxwell Macmillan International [in English]. Tarakanov, M.E. (1988). Symphony and instrumental concerto in Russian Soviet music (60–70s). Ways of development. Moscow: Sovetskiy compozitor [in Russian].
Tollemache, F. (1954). I deverbali Italiani. Firenza: G. C. Sansoni Editore [in Italian].
Tsukkerman, V. A. (1971). Expressive means of Tchaikovsky’s lyrics. Moscow: Muzyka [in Russian]. Veinus, A. (1964). The concerto. New York: Dover Publications [in English].
Vinton, J. (1973). For Jan LaRue: The Concerto for Orchestra. Notes, 30 (1), 15–23. https://doi.org/10.2307/896020 [in English].
Weaver, R. (1986). The Consolidation of the Main Elements of the Orchestra; 1470–1768. In The Orchestra. Origins and Transformation. J. Peyser, (Ed.), pp. 1–36. New York: Charles Scribner’s Son [in English].
Zaderatsky, V. (2008). Musical form. (Iss. 1–2). Iss. 2. Moscow: Muzyka [in Russian].
Zohn, S. (2009). The Baroque Concerto in Theory and Practice. The Journal of Musicology, 26 (4), 566–594. https://doi.org/10.1525/jm.2009.26.4.566 [in English].
Zvarich, M. A. (2011). Shostakovich’s instrumental concertos in the context of the evolution of the genre. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Rostov State Conservatory (Academy) named after S.V.Rachmaninov. Rostov‑on‑Don [in Russian].
