Скрипкова концертність як принцип музичного мислення: семантичний дискурс
Європейська академічна музика: традиції, інновації, аспекти інтерпретації
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-56.11Ключові слова:
музичне мислення, концертність, концерт, скрипкова концертність, концертна форма, принципи побудови концертної форми у скрипковій музиці харківських авторівАнотація
Статтю присвячено характеристиці поняття «концертність», яке є базовим для вивчення концертних творів за участю скрипки. Зазначено, що такі явища та поняття, як «концертність», «концертування», «концерт» базуються на відображенні ідеї діалогу у його екстраполяції на діалектику музичного становлення (Б. Асаф’єв). Окреслено основні підходи до класифікації різновидів концерту як музичного жанру з виділенням опозицій «композитор – виконавець‑соліст», «виконавець-соліст – оркестр», «структурний канон – свобода побудови». Виділено значення таких атрибуцій концертності, як віртуозність та імпровізаційність, притаманних будь‑яким концертним формам, у тому числі і за участю скрипки. Зазначено, що втілення засад концертності, які йдуть від великих концертних форм Й. С. Баха (Ю. Холопов), є необхідною передумовою у практичному застосуванні моделей концертної скрипкової музики, які знаходять індивідуальне відтворення в творчості сучасних майстрів, у тому числі й харків’ян.Посилання
Aranovskiy, M. (1979). Simfonicheskie iskaniya. Problema zhanra simfoniyi v sovetskoy muzyke 1960–1975 godov: issledovatelskie ocherki [Symphonic searches. Genre problem of symphony in Soviet music in 1960–1975 years: research feature articles]. Moscow: Kompozitor, 285 [in Russian].
Asafev, B. (1977). Kniga o Stravinskom [Book about Stravinsky]. Leningrad: Muzyka, 278 [in Russian].
Besseler, H. (1978). Aufsätze zur Musikästhetik und Musikgeschichte [Essays on music aesthetics and music history]. Peter Gülke (Ed.). Leipzig: Reclam, 469 [in German].
Bila, K. S. (2011). Zhanrovo-stylova model instrumentalnoho kontsertu ta kontseptsiini zasady kompozytorskoi interpretsii (na prykladi tvoriv L. M. Koloduba) [Genre-style model of instrumental concert and conceptual foundations of composer’s interpretation (by the example of L. M. Kolodub works)]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). National Musical Academy of Ukraine named after P. І. Tchaikovsky. Kiev, 20 [in Ukrainian]
Bondarenko, M. V. (2008). Kadentsiia solista u fokusi vzaiemodii kompozytorskoi ta vykonavskoi tvorchosti: (na materiali zakhidnoievropeiskoho fortepiannoho kontsertu XIX st.) [Solo cadence in the focus of composer’s and performer’s outwork cooperation (on the base of Western Europe piano concert of ХІХ century)]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kharkiv National University of Arts named after I. P. Kotliarevskyi. Kharkiv, 17 [in Ukrainian].
Chystiakova, N. V. (2018). Ansambli za uchasti skrypky v Ukraini 1990–2010‑kh rokiv: henezys, stylistyka, formy reprezentatsii [Ensembles with the participation of the violin in Ukraine 1990–2010 years: genesis, stylistics, forms of representations]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko. Sumy, 20 [in Ukrainian].
Dahlhaus C. (1973) Zur Problematic der musicalischen Gattungen im 19. Jahrhundert [The problem of musical genres in the 19th century]. In Gattungen der Music in Einzeldarstellungen: Gedenkschrift Leo Schrade – Genres of music in individual representations: commemorative scripture by Leo Schrade, pp. 840–895. Bern; Munich: Francke Verlag [in German].
Darda, V. (2015). Zhanrovo‑stilevye parametry altovogo kontserta v tvorchestve kompozitorov mangeymskoy shkoly [Genre-style parameters of the viola concert in the works of composers of the Mannheim school]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Rostov State Conservatory named after S. V. Rachmaninov. Rostov-on-Don, 24 [іn Russian].
Daunoravichene, G. (1992). Nekotorye aspekty zhanrovoy situatsii sovremennoy muzyki [Some aspects of the genre situation of modern music]. In Laudamus: k 60-letiyu Yu. N. Kholopova – Laudamus: on the 60th anniversary of Yu. N. Kholopov, pp. 99–106. Moscow: Kompozitor [іn Russian].
Hrebnieva, I. V. (2018). Formuvannia skrypkovoho styliu v Concerti Grossi A. Korelli [Formation of violin style in Concerti Grossi by A. Corelli]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kharkiv National University of Arts named after I. P. Kotliarevskyi. Kharkiv, 16 [in Ukrainian].
Ignatchenko, G. I. (1984). O dinamicheskikh protsessakh v muzykalnoy fakture (na primere proizvedeniy ukrainskikh sovetskikh avtorov) [On the dynamic processes in the musical texture (on the example of works by Ukrainian Soviet authors)]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). National Musical Academy of Ukraine named after P. І. Tchaikovsky. Kiev, 17 [іn Russian].
Khokhlov, Yu. N. (1956). Sovetskiy skripichnyy kontsert. [Soviet violin concert]. Moscow: Gos. muz. izd-vo, 232 [іn Russian].
Kholopov, Yu. (1974). Kontsertnaya forma u I. S. Bakha [Concert form by I. S. Bach]. Retrieved December 20, 2019, from https://www.studmed.ru/ holopov-yu-koncertnaya-forma-u-is-baha_fb5aeda5da7.html [іn Russian].
Kosenko, H. (2018). Tembrova semantyka alta u tvorchosti kharkivskykh kompozytoriv 1960–2000‑kh rokiv [The timbre semantics of viola in the works of Kharkiv composers of the 1960–2000 years]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kharkiv National University of Arts named after I. P. Kotliarevskyi. Kharkiv, 18 [in Ukrainian].
Kupriianenko, E. B. (2010). Alt u politembrovomu kamerno-instrumentalnomu ansambli avstro-nimetskoi tradytsii (piznie Baroko – Y. Brams) [Viola in polytimbre chamber-instrumental ensemble of the Austro-German tradition (later Baroque – J. Brahms)]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kharkiv National University of Arts named after I. P. Kotliarevskyi. Kharkiv, 18 [in Ukrainian].
Lobanova, M. (1994). Zapadnoevropeyskoe muzykalnoe barokko: problema estetiki i poetiki [Western European musical Baroque: the problem of aesthetics and poetics]. Moscow: Muzyka, 345 [іn Russian].
Minkin, L. (1987). Shchodo dialohichnoi pryrody zhanru kontsertu (na prykladi Pershoho ta Tretoho fortepiannykh kontsertiv R. Shchedrina) [Dialogical Nature of the Concert Genre demonstrated (by the example of R. Shchedrin’s First and Third Piano Concerts)]. Ukrainske muzykoznavstvo – Ukrainian musicology: science‑methodical digest, 22, 77–83. Kyiv [in Ukrainian].
Raaben, L. N. (1967). Sovetskiy instrumentalnyy kontsert [Soviet instrumental concert]. Moscow: Muzyka, 307 [іn Russian].
Schweitzer,A. (1964). Iogann Sebastyan Bakh [Johann Sebastian Bach]. Moscow: Muzyka, 725 [іn Russian]. Shapovalova, L. V. (1984). O vzaimodeystvii vnutrenney i vneshney formy v istoricheskoy evolyutsii muzykalnoy zhanrovosti [About the interaction of internal and external forms in the historical evolution of musical genre]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). National Musical Academy of Ukraine named after P. І. Tchaikovsky. Kyiv, 23 [іn Russian].
Sokolov, O. V. (1994). Morfologicheskaya sistema muzyki i ee khudozhestvennye zhanry [Morphological system of music and its art genres]: monograph. N. Novgorod: izd-vo Nizhegorodskogo universiteta, 220 [іn Russian].
Starcheus, M. (1987). Novaya zhizn zhanrovoy traditsii [New life of genre tradition]. Muzykalnyy sovremennik – Music contemporary, 10, 69–83. Moscow: Sovremennyy kompozitor [іn Russian].
Tukova, I. (2003). Funktsionuvannia instrumentalnykh zhanrovykh modelei zakhidnoievropeiskoho baroko v ukrainskii muzytsi druhoi polovyny ХХ st. [Functioning of instrumental genre models of Western European Baroque in Ukrainian music of the second half of the 20th century]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). National Musical Academy of Ukraine named after P. І. Tchaikovsky. Kyiv, 19 [in Ukrainian].
