Під знаком гри: Фортепіанний квартет К. М. Вебера
Європейська академічна музика: традиції, інновації, аспекти інтерпретації
DOI:
https://doi.org/10.34064/khnum1-56.07Ключові слова:
Фортепіанний квартет К. М. Вебера, жанр, ансамбль за участю фортепіано, ігрова логіка, проторомантизмАнотація
У статті розкриваються жанрово-стильові, формоутворюючі та драматургічні особливості Фортепіанного квартету К. М. Вебера з позицій прояву у ньому ігрової логіки. Відзначається взаємодія у творі класичних та а‑класичних рис, чому сприяв, з одного боку, вплив попередніх зразків у жанрі фортепіанного квартету, насамперед, творів В. А. Моцарта з їх концертно-театральною орієнтацією; з іншого ‒ поява у цей історичний період нового духовно-естетичного ідеалу, свого роду «проторомантизму», що виражався у художній свідомості нового типу: індивідуально-творчій та фантазійно-ігровій. Багатотемність, що спостерігається у Фортепіанному квартеті К. М. Вебера, дозволяє виявити складну конструкцію, яку можна охарактеризувати як гру темами, чия взаємодія нагадує коловорот ситуацій і персонажів в оперних спектаклях, утворюючи особливу систему, складові якої сконцентровані навколо ідеї множинності в єдності. У кінцевому підсумку, композитор проявив ту майстерність створення «другої реальності», яка в своїй самоцінності змикається з грою.Посилання
Averintsev, S., Andreev, M., Gasparov, M., Grintser, P. & Mikhaylov, A. (1994). Kategorii poetiki v smene literaturnykh epoch [Categories of poetics in the change of literary eras]. In Istoricheskaya poetika: literaturnye epokhi i tipy khudozhestvennogo soznaniya – Historical poetics. Literary eras and types of artistic consciousness, 3–38. Moscow: Nasledie [in Russian].
Bakhtin, M. M. (1979). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity]. Moscow: Iskusstvo, 423 [in Russian].
Karachevtseva, I. (2015). Skripichnye sonaty K. Vebera, F. Shuberta, F. Mendelsona v muzykalno-istoricheskoy situatsii 1810–1820 godov [Violin sonatas by K. Weber, F. Schubert, F. Mendelssohn in the musical and historical situation of 1810–1820]. (Candidate’s thesis). Kharkiv National University of Arts named after I. P. Kotliarevskyi. Kharkiv, 208 [in Russian].
Kashkadamova, N. (2006). Іstorіya fortepyannogo mistetstva XIX storіchchya [History of Piano Art of the XIXCentury]. Ternopіl: ASTON, 608 [inUkrainian].
Kirillina, L. (2009). Betkhoven. Zhizn i tvorchestvo [Beethoven. Life and art]. (Vols. 1–2). Vol. 2. Moscow: Moskovskaya konservatoriya, 596 [in Russian].
Kurysheva, T.A. (1984). Teatralnost i muzyka [Theatricality and music]. Moscow: Sovetskiy kompozitor, 200 [in Russian].
La Mara (1886). Muzykalno-kharakteristicheskie etyudy [Musical and Characteristic Studies]. (Vols. 1–2). Vol. 1. Moscow: E. Lissner & J. Roman Printing House, 444 [in Russian].
Mizitova, R. V. (1999). Fortepiannaya sonata 10–20‑kh godov XIX stoletiya [Piano sonata of the 10–20s of the XIX century]. (Candidate’s thesis). Russian Gnessin’s Academy of Music. Moscow, 195 [in Russian].
Nazaykinskiy, Ye. V. (1982). Logika muzykalnoy kompozitsii [The logic of musical composition]. Moscow: Muzyka, 320 [in Russian].
Skorbyashchenskaya, O.A. (1993). Fortepiannoe tvorchestvo Karla Marii fon Vebera v kontekste kultury nemetskogo romantizma [Karl Maria von Weber’s piano work in the context of German Romanticism culture]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). St. Petersburg State Conservatory named after N. A. Rimsky‑Korsakov. St. Petersburg, 18 [in Russian].
Smallman, B. (1994). The Piano Quartet and Quintet: Style, Structure, and Scoring. London: Oxford University Press, 208. Terekhin, R. (1983). Kontsert dlya fagota s orkestrom K. M. Vebera [Concerto for bassoon and orchestra by C. M. Weber]. In Voprosy muzykalnoy pedagogiki – Questions of Music Pedagogy, 4, 64–83. Moscow: Muzyka [in Russian].
Vaynshteyn, O. B. (1994). Individualnyy stil v romanticheskoy poetike [Individual style in romantic poetics]. In Istoricheskaya poetika: literaturnye epokhi i tipy khudozhestvennogo soznaniya – Historical poetics. Literary eras and types of artistic consciousness, 392–430. Moscow: Nasledie [in Russian].
Warrac, J. (1976). Carl Maria Von Weber. (2nd ed.). New York: Cambridge University Press, 377.
