Творчість музиканта-виконавця крізь призму феноменології.

Від ідеї до втілення: інтерпретація, творчість, творець, співтворчість

Анотація

Вивчення виконавства як окремого виду творчої діяльності вимагає підключення суміжних галузей гуманітаристики, зокрема, феноменологічної концепції Е. Гуссерля, що зробила величезний вплив на розвиток філософії ХХ століття. У виконавських мистецтвах, де існує певна матриця авторського твору і незліченна кількість її можливих реалізацій, є важливим саме момент виявлення іншої якості вихідного матеріалу. Оригінальне бачення авторського твору, яке народжується в процесі інтерпретації, часто має настільки широкий суспільний резонанс, що дозволяє закріпити за виконавцем статус творця. Феноменологічний підхід до вивчення творчої діяльності музиканта-виконавця дозволяє вийти за межі умоглядного аналізу, традиційного для музикознавства. Прийняття того, що продукт виконавської творчості може бути визначений як феномен, що відображає кілька векторів комунікаційних зв’язків особистості (діалог з собою, з композитором, публікою, історичною епохою), може допомогти не тільки в пізнанні «музичного твору виконавця», а й в усвідомленні феноменальної значущості виконавців в сучасній музичній культурі.